Година пам’яті

       Пам’яті загиблим від голодомору 32 - 33 років Поточищенська бібліотека - філія спільно з учнями 10 класу та класним керівником Мирославою Шадною провели годину пам’яті:

       "СХИЛІТЬСЯ! СВІЧКУ ЗАПАЛІТЬ, ХТО У МОЛИТВІ, ХТО У СЕРЦІ ЧУЙТЕ.ЯК КАМЯНІЄ КРАЮ БІЛЬ СТОЛІТЬ. НАВІКИ МИ ДО ДО ТРИДЦЯТИХ ПРИКУТІ." Із чорної далини 33-го вістять голоси очевидців про страшну трагедію українського народу, охоплюють спазмами душі живих. Та в цих голосах нема крику, нема розпачливої жалоби - є тихе скорботне виповідання баченого й пережитого. Слова розпуки німіють-нема вже душевних сил для емоційного виплакування, горя. Люди не хотіли вірити в те, що це могли творити... люди. Ці скорботні голоси 32 – 33-го промовляють у віршах Антоніни Листопад, Наталії Купрієнко, Ніни Винагородської, які читали учні: Іванна Мельниченко, Маряна Залецька, Любомир Кривокульський, Анатолій Балан, Марта Заболотна, Христина Аннич, Надія Хорт. Страшні мільйонні цифри загиблих внаслідок штучного голоду набувають зримих, образних форм, застерігають і кличуть. Треба пам’ятати, бо забуття прирікає на очерствіння душі, на втрату історичної пам’яті предковічних заповітів. Бібліотекарями  Мирославою Шпарик та Ганною Семенюк проведено бесіду біля виставки: "Скорботна свічка пам’яті святої".