середа, 30 серпня 2017 р.

З Днем Незалежності Україно!


     День Незалежності! Здобув його народ
     В борні й стражданні, нездоланній вірі.
     Ми йшли крізь терни, через сотні перешкод,
     Вогні майданів у серцях зоріли.
     Для нас священне свято настає –
     І кров батьків нуртує в наших жилах.
     Ми є, були, і вічно будем ми –
     Ми – українці – з нами Бог і сила.

     В с.Поточище урочисто пройшло святкування Дня Незалежності України. Святкування розпочалось з святкової літургії, панахиди за тих, хто загинув за волю України.
     Воїни АТО поклали квіти до Хреста пам’яті. Слова привітання прозвучали для односельців від сільського голови В.Бойчука. Святковий концерт підготували працівники культури: завідувач бібліотекою Ганна Семенюк, директор БК Марія Федун, керівник народного драматичного колективу Василь Савіцький, керівник народного хору "Галичани" Євген Ротерман. В урочистостях взяли участь учні школи під керівництвом учителя Мирослави Пятковської.









пʼятниця, 16 червня 2017 р.

Працівники обласних бібліотек відвідали Поточищанську книгозбірню















субота, 8 квітня 2017 р.

"Відпочиває дітвора. Канікули! УРА!!!" 


     В рамках Тижня дитячого читання в ПОТОЧИЩЕНСЬКІЙ бібліотеці - філії проведено годину відпочинку: "Відпочиває дітвора. Канікули! УРА!...". Бібліотеку відвідали учні 2 - класу з класним керівником Олександрою Гуленчин. Бібліотекарі: Семенюк Г. та Шпарик М. захопили дітей різноманітними конкурсами, іграми, вікторинами та сюжетами дитячих казок.


Всеукраїнський тиждень дитячого читання


     Щороку в березні, під час весняних канікул у бібліотеках України для дітей проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання, який було засновано 22 лютого 1993 року. Цей захід було створено з метою заохочення дітей до читання та книг, в час коли інтенсивний та швидкий розвиток інформаційних технологій, комп’ютеризації, Інтернету набувають все більшої популярності. Та ніщо не може замінити спілкування дитини зі справжньою книгою. Тиждень дитячого читання у ПОТОЧИЩЕНСЬКІЙ бібліотеці - філії стартував. Бібліотекар Шпарик Мирослава познайомила читачів з історією створення Всеукраїнського тижня дитячого читання. Провели інформаційний коктейль "Книги і люди ХХІ століття". На захід завітали учні 8-10 класів. Завідувач бібліотекою Г. Семенюк ознайомила учнів з новою літературою. Діти відправились у віртуальну подорож айкращі бібліотеки світу".

понеділок, 20 березня 2017 р.

Шевченкове свято


     Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. У його особі український народ ніби об’єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його полум’яному слові все те, що таїлося в глибині душі народу. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, свою Україну. Так сьогодні оновлене слово Тараса звучало в бібліотеці - філії с.Поточище. Спільно з учнями 3- класу, їхнім керівником Галиною Ємчук бібліотекарі Ганна Семенюк та Мирослава Шпарик провели літературну годину "Не в минуле, а в майбутнє до тебе я Тарасе йду. "Діти побували в віртуальній подорожі на зустрічі з маленьким Тарасиком. Читали твори Шевченка. Наталія Савіцька та Марта Сеньків виконали "Думи, мої думи", директор БК Марія Федун разом з дітьми виконувала пісню "Тече вода з під явора", бібліотекар шкільної бібліотеки Галина Кривокульська виконала твір: "Зоре моя вечірняя". Свято завершилось піснею: "На високій дуже кручі".
Багато літ минуло з того часу,
Правнуки вивчають Заповіт
У Каневі вклоняється Тарасу,
Не тільки Україна - цілий світ.



субота, 18 березня 2017 р.

Кращий читач року


     З приходом весни, у всіх бібліотеках нашої держави проходить велике свято, свято якого немає в календарі, але воно є в серцях і душах дітей, які люблять читати. Учні 6-7 класів кожного року беруть участь у всеукраїнському конкурсі "Кращий читач року" перший етап конкурсу: "Ми читаємо завзято, а читання нам - це свято" пройшов у Поточищенській бібліотеці - філії. До цього учні готувались на протязі року, читали літературу на різну тематику, вели щоденники прочитаної літератури. А сьогодні зібралися позмагатися за звання "Кращий читач року - 2017" конкурс проходив у 5 - ти раундах.
     1- ий раунд. Розминка, діти відгадували з якої казки герої.
     2- ий раунд. Флешмоб, діти читали вірш Т.Г. Шевченка "Заповіт".
     3- ий раунд. Ти мені, я тобі, учасники один одному задавали питання.
     4- ий раунд. Розплутай клубочок, з рядочків вірша складали вірш.
     5- ий раунд. Підсумок, анкета.
     Склад журі: Федун Марія, Кривокульська Галина, Шпарик Мирослава, Залецька Оксана підбивши підсумки конкурсу вирішили, що усі учасники були активними, гарно підготовленими. Але конкурс все ж таки є конкурс і одноголосно визнали переможця: "Кращий читач - 2017 року: Голіней Юлію.


Голодомор


     Вже багато років започаткована співпраця учителя історії Оксани Залецької з бібліотекою-філією с.Поточище. Щороку учні 10-их класів по програмі вивчають Голодомор 1932 - 33рр. Урок - пам’ять: "Українська ніч 32 - 33 років" пройшов у бібліотеці. Провела його завідувач Семенюк Ганна.
     Насамкінець учасники дійства вшанували пам'ять мільйонів невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання.



середа, 22 лютого 2017 р.

Ювілей українського поета


      До 205-річчя від дня народження Євген Павлович Гребінки, українського поета, прозаїка, байкаря, громадського діяча бібліотекою - філією с. Поточище для учнів 5класу була проведена літературна година "Байка вчить, як на світі жить!".
      Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812 року на хуторі Убіжище Пирятинського повіту на Полтавщині. Іменем письменника названо місто Гребінка.
      Ця людина прожила усього 36 рокiв, але зумiла зробити чимало. За 15 рокiв лiтературної дiяльностi вiн надрукував понад 50 повiстей, романiв, оповiдань, байок. До слова, писав Є.П. Гребiнка українською i росiйською мовами. Був талановитим перекладачем. А ще, допомiг викупити з крiпацтва Тараса Григоровича Шевченка. Заснував у Петербурзi альманах "Ластiвка", в якому друкували свої твори молодi письменники, вихiдцi з України. За рiк до смертi, власним коштом вiдкрив парафiяльну школу для селянських дiтей у селi Рудцi Лубенського повiту.
     Але в людськiй пам'ятi залишиться Євген Гребiнка, як талановитий байкар. Бо про те , що вiн є автором слiв такої вiдомої пiснi "Нi, мамо, не можна нелюба любить", знають не всi, як i те, що знаменитий циганський романс "Очи черные", текст якого перекладено практично на всi основнi мови свiту написав теж Євген Гребiнка.
      Праправнук відомого українського письменника Пантелеймона Куліша Володимир Сиротенко писав:"Він сіяв Добро. Йому найбільше підходить українське звернення "Добродій". Якщо нація забуде свого добродія Євгена Гребінку, то вона не буде народом!
      Помер Євген Павлович Гребінка 15 грудня 1848 року у Санкт-Петербурзі. Поховано письменника неподалік від рідного "Убєжища", в селі Мар’янівці на Полтавщині.
      Ця людина воістину заслужила право на вдячну пам’ять нащадків.


Бібліотечні посиденьки


     В день свята Стрітення Господнього учасники фольклорного ансамблю" Вербиченька", будинку культури с. Поточище разом з своїм керівником Марією Федун та сільським головою Володимиром Бойчуком  завітали до бібліотеки - філії на посиденьки за філіжанкою кави : "Там, де живе рідна пісня, живе український народ". 
    Там, де шумить швидкоплинний Дністер, де шумлять зеленолисті дуби, де колишуться під сонцем золоті моря пшениці, живуть мої земляки. Вічні трударі, вічні хлібороби, які з давніх - давен любили працю і пісню.  
    Праця і пісня стала двома крилами, без яких неможливо жити.
Труд був невід"ємною частиною фізичного життя земляків, а пісня була їх духовною наснагою. І передавалися ці дві великі сили із покоління в покоління, із віків у віки від батька до сина, від матері - до дочки. Пісня, як живуча джерельна краплина, відроджувала духовність односельчан, її співали у полі, на вечорницях, на весіллях. З нею йшли у похід, на службу; нею благословляли на довге і щасливе життя.
   Люблять пісню у нашому селі Поточище дорослі і малі. Шанобливо ставляться до тих, хто передає свій талант, своє уміння дітям і онукам, не дивлячись на те, що зозулі відкували їм уже по сімдесят - вісімдесят років.
   Життєві дороги майстринь пісенного слова були нелегкими. Війна, розруха, голод тяжким болем і глибокими зморшками позначилися на їх долі. Але пісня була одним із тих джерел, що давали їм силу і наснагу. Вони зберегли її, а тепер передають іншим.
   Справжньою майстринею пісенного слова називають у селі Савіцьку Наталію та Сеньків Марту. Жінки мають поважний вік, але сила їх голосу, незліченна кількість знаних ними пісень вражає кожного, хто слухає їх. Вони охоче приймають, гостей у себе вдома, завжди радісно приходять на зустріч із школярами,з жителями села, люблять, коли їх спів записують студенти, які збирають український фольклор. Під час посиденьок за філіжанкою кави звучало багато пісень призабутих сьогодні, багато цікавих спогадів з життя колективу, читали вірші, гуморески , розповідали цікаві історії. А бібліотекарі Ганна Семенюк та Мирослава Шпарик підготували тематичну поличку

"Співуча моя Україно,
Хай буде щасливим твій шлях,
Хай пісня твоя солов’їна
Лунає, як нині, в віках."

   Зустріч вдалася на славу. Пройдуть роки, підуть вони за межу людського життя, та залишиться пісня, яка не тільки чаруватиме мелодією і змістом, а й нагадає нам про виконавців
   Багато пісень увійдуть у збірки, про деякі напишуть у журналах, а деякі залишаться тільки у рукописах. Але, коли ця пісня хоч раз зазвучала, коли птахом злетіла над душею і торкнулася серця, то, значить, вона - невмируща.
Нехай звучить, нехай повертає нас в історію, нехай допомагає вижити у наш час, бо:

Доки живе наша пісня,
Доти живе й народ!


пʼятниця, 10 лютого 2017 р.

Духовні роздуми



     Напевне немає такої людини на Прикарпатті та навіть далеко за його межами, хто б не знав Калину Ватаманюк.
     Калина Ватаманюк - талановита письменниця, володарка Золотого Пера, член Спілки письменників України, заслужений журналіст України, лауреат премії ім. Василя Стефаника та Марка Черемшини. Цими днями письменниця святкувала свій 70- річний ювілей. Працівники бібліотеки - філії с.Поточище запросили учнів 6-класу та їхнього вчителя української мови і літератури Оксану Гордаш на духовні роздуми за мотивами творів Калини Ватаманюк: "Шлях до Спасіння". Школярі декламували уривки з творів письменниці. Директор будинку культури Марія Федун виконала пісні: "Спішу до Тебе милий Ісусе" та "Пресвятая Богородице". Завідувачка бібліотеки Ганна Семенюк ознайомила присутніх з творчістю Калини Ватаманюк.
     Бібліотекар Мирослава Шпарик читала вірші Наді Кметюк: "Хай Дух Вас веде до мети!."